Перший раз у перший клас

Робоче  місце першокласника

 Кожній дитині необхідно мати постійне робоче місце. Для учня бажано виділити окрему кімнату. Стіл ставлять так, щоб світло падало зліва. Праворуч від стола розміщують етажерку або полиці для книжок.

Основна вимога до обладнання робочого місця — меблі повинні відповідати зросту школяра. Висота стільця має бути такою, щоб нога всією ступнею торкалася підлоги, висота стола — 55—65 см.

Якщо в сім'ї двоє дітей, то кожній дитині необхідно мати постійне робоче місце. Раціонально обладнаний куточок сприяє зосередженості, а звичка підтримувати в ньому порядок виховує почуття відповідальності. школярів, то робоче місце слід обладнати для кожного окремо.

Одне з найважливіших питань в обладнанні робочого місця школяра — забезпечення правильної пози під час сидіння. Відстань від очей до предметів, які він розглядає, має становити 30-35см. Книги піднімають за допомогою підставки. Важливо привчати дитину дотримувати порядок на робочому місці. Кожна річ повинна мати своє місце. Пенал з ручкою і олівцями – посередині, ліворуч – усе, що необхідно для роботи.

Не шкодуючи часу, привчайте малюка виконувати те, що ви вимагаєте. З другого боку, важливо похвалити дитину за кожен навіть незначний успіх: "Ти сьогодні значно краще тримаєш ручку і не сутулишся. Молодець!"

Зробіть все так, щоб у вашої дитини не пропадав інтерес до навчання.

Формуйте і утверджуйте навички здорового способу життя,

учіть дітей правильно працювати

Батько і мати прагнуть, щоб їхня дитина зростала фізично і психічно здоровою. Цьому мають сприяти повноцінний розвиток дитини, охорона та зміцнення її здоров’я, розвиток фізичних здібностей, формування потреби в регулярних заняттях фізичною культурою, у самовдосконаленні, гармонії тіла і душі; дотримання режиму дня, оволодіння санітарно-гігієнічними знаннями і навичками; формування рис лицарства і мужності, утвердження здорового способу життя.

Уникайте помилок у вихованні:

-       Не перевищуйте владу у стосунках з дитиною. Батьки, які виступають у ролі головної дійової особи, мають похмурий незадоволений вираз обличчя, втручаються у дитячі ігри, карають і вказують що, як і коли робити;

-       Не будьте егоїстом, не покрикуйте на дитину при найменших відхиленнях від установлених вами еталонів її поведінки (дитина заважає вам відпочивати, випадково щось розбила, порушує заборону їздити на велосипеді, гратися, тощо). Не посилайтеся на зайнятість, головний біль, погане самопочуття;

-       Не проявляйте свої лінощі у відносинах з дитиною, що виявляються в непослідовності у вимогах, у стилі виховання, у небажанні відмовитися від своїх справ та захоплень;

-       Не будьте хвалькуватим, не хизуйтесь будь-якими успіхами своєї дитини. Не реагуйте хворобливо на успіхи інших дітей. Будьте скромними, вчіть скромності свою дитину. Завжди враховуйте інтереси та здібності дитини;

-       Не будьте надмірно принциповими. Принциповість не завжди виправдана, але батьки мають упередження, що коли вони так сказали, то так і має бути, навіть якщо їх  вимоги не завжди виправдані. У результаті такої принциповості батьки нерідко вдаються до фізичних покарань, позбавляють дитину прогулянки, забороняють улюблені ігри, не розмовляють з нею, тощо.

Що повинен вміти першокласник

-       Знати свою домашню адресу, адресу школи, телефон, місце роботи батьків;

-       Знати назву та адресу школи, телефон, прізвище, ім’я та по батькові вчителя;

-       Знати шлях від ому до школи і назад;

-       Вміти самостійно, виконуючи правила дорожнього руху, переходити вулицю;

-       Вміти відімкнути і замкнути двері своєї домівки;

-       Вміти подзвонити по телефону;

-       Щоденно виконувати ранкову гімнастику;

-       Застилати ліжко, добре і гарно вмитися, причесатися;

-       Самостійно підігріти їжу, охайно поїсти, прибрати зі столу;

-       Без нагадування мити руки перед їдою і після неї, після користування вбиральнею;

-       Самостійно одягатися, враховуючи при цьому зміни в погоді, роздягатися, слідкувати за своїм одягом та взуттям;

-       Розповідати, що було цікавого в школі, добирати книжечки, розповідати вірші;

-       Вміти, не відволікаючись, працювати, уважно слухати вчителя, батьків, самостійно виконувати їх поради і завдання;

-       Вміти голосно, чітко, не соромлячись, відповідати на питання вчителя і інших дорослих;

-       Вміти звернутися з запитанням до товариша, знайомих і незнайомих людей;

-       Вміти розподіляти, планувати всій час без нагадування і допомоги виконувати завдання.

Домашні завдання батьків

1.     Розкажіть дитині про свою сім’ю, родичів. Намалюйте разом родовідне дерево.

2.     Відвідайте із сином (донькою) могили ваших предків, розкажіть про них. Упорядкуйте могили, посадіть квіти.

3.     Доберіть разом із дитиною до кожного режимного моменту образний віршик, прислів’я, приказку, принагідно скористайтеся ними.

4.     Визначте рівень розвитку спостережливості дитини. Поміркуйте, що ви можете зробити для розвитку пізнавальних інтересів, порадьтеся з учителем.

5.     Проведіть спостереження, як син (донька) запам’ятовує матеріал підручника: скільки разів читає текст, про себе чи в голос чи переказує зміст прочитаного.

6.     У бесіді з сином (донькою) з’ясуйте, які з навчальних предметів викликають інтерес, які ні. Порадьтеся з учителем як викликати інтерес до «нецікавих» предметів.

7.     Виявіть нахили, улюблені заняття, здібності вашої дитини.

8.     Визначте тип темпераменту дитини. Враховуйте особливості темпераменту в спілкуванні з нею.

9.     Передплатіть для дитини дитячу газету, журнал. Регулярно просіть дитину переказати прочитані матеріали, обговорюйте їх.

10.           Розподіліть між членами сім’ї постійні домашні обов’язки. За потреби уточніть обов’язки, внесіть зміни в їх розподіл.

11.           Всією сім’єю обговоріть витрати на кожного протягом останнього часу. Сплануйте витрати на найближчий час (тиждень, місяць).

12.           Визначте свій тип авторитету для дітей (за А.С. Макаренком). Продумайте над його доцільністю і виправданістю.

13.           Придивіться як ваша дитина спілкується з ровесниками: як звертається до них, вирішує конфліктні ситуації, чи намагається прийти на допомогу, чи прагне до лідерства. Які дії дитини радують вас, які засмучують. Продумайте свої дії.

Пам’ятайте:

Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.

Якщо дитина живе у ворожнечі, вона вчиться агресивності.

Якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою.

Якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини.

Якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться приймати інших.

Якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться бути вдячною.

Якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою.

Якщо дитина живе в безпеці, вона вчиться вірити в людей.

Якщо дитину підтримують,  вона вчиться цінувати себе.

Якщо дитина росте в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Дитина щаслива тоді, коли вона вірить в найдорожчих людей – в батька і матір.